Головна

Відгуки студентів про зустріч із героєм України Володимиром Жемчуговим і заступником голови Меджлісу Ільмі Умеровим

 

 

Тихонова А.,  РЗ-81
Зустріч студентів із учасниками воєнних дій

       Війна. Здавалося, що це лише історія, яку ми вивчаємо зі шкільних підручників та художніх фільмів.  Однак вона стала реальністю для нашої країни. Не всі українці відчули її на собі. Не всі бачили вбитих на полі бою юнаків, не чули крики поранених, не жили в напівзруйнованих будинках. Про війну вони знають лише з новин, які дивляться або читають вдома під теплою ковдрою. Для більшості українців  нормальне життя продовжується – навчання, робота, відпочинок.  Та все це можливим є завдяки тим, хто захищає нас там і зараз.
За сучасних обставин у країні активізувався національно-патріотичний рух, важливим компонентом якого стало виховання молоді. Один із таких заходів відбувся 22 лютого для студентів Видавничо-поліграфічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського.
      Герой України Володимир Жемчугов та заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров розповіли про страшні події 2014 року, про те, як війна розділила їх життя на «до» та «після». Їхні історії, без перебільшень та вигадок, знайшли емоційний відгук у душі кожного з присутніх. І стало зрозуміло: війна до нас ближче, ніж ми думаємо.
     «Ми приїхали до вас, щоб надати інформацію з перших вуст учасників тих подій», – зазначив Жемчугов. І це важливо. У 2014 році нам було 13–14 років, ми  навряд чи замислювались над сучасною нам історією. Зараз, коли минуло п’ять років, вступаємо в доросле життя. І правда – надважлива для нас!
     Під час запитань-відповідей одна зі студенток сказала: «Після почутого починається переоцінка цінностей. Хочеться розвивати свою країну й допомагати тим, хто цього потребує». Ця думка – результат зустрічі – промовисто доводить потребу і важливість подібних заходів.

 

Марюха М.,  РЗ-81
Без прикрас

     У Києві лютий 2018 року, за вікном сонячна погода, бавляться діти, дорослі, як завжди, кудись поспішають у своїх справах; а на сході країни час зупинився: йде п’ятий рік війни, порожні вулиці, порожні оселі, порожні очі перехожих. «За період конфлікту було вбито 11 тис. людей і 25 тис. поранено, – пишуть новини, – і з кожним днем ці цифри зростають». Боже, невже це моя країна? Невже це те майбутнє, на яке ми заслужили? Мені вже 18, війна триває стільки років, а про її наслідки я замислилася тільки зараз…
     У квітні 2014 року я була ще дитиною і по-дитячому відчувала цей світ. Мене засмучували погані оцінки, величезна кількість домашніх завдань, нудні заняття з сольфеджіо. Так, я знала, що російські війська вторглися на територію України, що гинуть невинні люди, що політики тікають зі своєї Батьківщини. Я знала це, але не розуміла, наскільки все серйозно. І вистачило однієї зустрічі, щоб перевернути мій світ із ніг на голову. Розповіді безпосереднього учасника війни змалювали події на сході країни реально, без прикрас. Його історія зворушує, його сила волі надихає. Війна завдала йому чимало фізичних страждань, однак найбільшу рану залишила в серці. І він не єдиний приклад мужнього захисника власної домівки та усієї України. А скільки ще героїв борються із безжалісним ворогом, залишаються інвалідами, гинуть!?  
    Я зрозуміла, що життя – найбільша цінність, а найбільше щастя – мирне небо над головою. Немає нічого кращого за здорових батьків, за посмішки на обличчях рідних людей, за спокійний ранок без вибухів та пострілів, за власний дім, за теплу ковдру й затишок. Ці речі нам здаються такими буденними й простими, а для когось – це недосяжна мрія.

 

 

Горобець В.,  РЗ-81
Ніколи не знаєш, що здобудеш у цей момент…

    22 лютого двері Видавничо-поліграфічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрилися перед українським кримськотатарським політиком, членом Меджлісу кримськотатарського народу з 1991 року, головою Бахчисарайської районної державної адміністрації в 2005–2014 роках Ільмі Умеровим  та Героєм України, луганським партизаном, а нині радником міністра інформаційної політики України з питань національно-патріотичного виховання молоді Володимиром Жемчуговим.
     Ці люди знають страх, дивилися у вічі божевіллю, спостерігали руйнацію і пам'ятають біль втрати. І що ти очікуєш від них почути!? Стовідсотково, що все погано, ми повільно йдемо на дно, але… Вперше за довгий час чиїсь байдужі очі налилися сльозами. Пройняло! Дуже боляче уявляти переживання людини і розуміти, що це вже минуле, яке не змінити. Стіни аудиторії № 5 почули передісторію подій на Сході, жахливе продовження і сподівання, навіть впевненість у (ні не щасливе) нормальне майбутнє, яку вселив у нас Володимир Жемчугов.
    А журналістська камера зняла любов до Батьківщини, нехай анексованої, нехай загарбаної, але такої рідної. Крим – назавжди наш! Пройде Вічність, яка увінчається секундою, Переможною секундою. Надія світиться в очах Ільмі Умерова.
      Ніколи не знаєш, що здобудеш у певний момент… а ми здобули Надію!

 

 

Кузьміна Д., РЗ-81
Вибір

     22 лютого в 5 аудиторії нашого ВПІ ми опинилися на старті, опинились перед вибором нашого шляху, який тотально визначить нас як професіоналів, який буде визначати нашу країну і людей у ній. Продатися чи відстоювати свої принципи, захищаючи власну гідність та гідність нашої України? Купити правду чи, дійшовши до істини, нарешті, вилікуватися? Який твій шлях? Чи хочеш бути зомбі? Чи хочеш, щоб інші були ними? Вибір за тобою. 
     Ми як майбутні лікарі інформаційних захворювань маємо знати, що відбувається насправді. Тому ця зустріч була важливою для нас, як і фраза Героя України: «Нікому не вірте».Що я відчувала під час зустрічі? Біль. Біль, який вгризається виделками в шию. Виявляється, ми не навчилися любити країну, де ми виросли, не навчилися цінувати людей поруч та не навчилися приймати себе. Обмежені коробкою над головою (квартирою) і коробкою в руках (телефоном), ми продовжуємо дихати отрутою, не помічаючи, як все навколо гниє від брехні. Як ми повільно помираємо від неї!
    Історія життя Володимира Жемчугова крапнула віском мені в очі, і з них пішли не сльози, а кров, в якій було усвідомлення того, що я хочу бути чесною, хочу любити свою країну, хочу здирати з м'ясом інформаційний бруд. Най буде боляче, важко, страшно! Та це немає значення! Має значення –  вибір. Дякую Міністерству інформаційної політики, а особливо — Володимиру Жемчугову за справжню історію його справжнього життя, яка зачепила мене за справжнє.
     Слава Україні!

 

 

Загоруйко Д.,  РЗ-81
Чужий серед своїх: якого шуму в КПІ наробив псевдостудент


     Минулої п’ятниці, 22 лютого 2019 року, на конференцію для студентів Київського політехнічного інституту проникнув незваний репортер.
     Захід був присвячений анексії Криму та російській агресії на Донбасі. З цієї нагоди також відбулася презентація фільму «Бранці Кремля». Спікерами були українські патріоти: Володимир Жемчугов та Ільмі Умеров. Вони погодилися відповісти на будь-які запитання студентів щодо подій 5-річної давності. Адекватні запитання, видно, закінчилися, коли один зухвалий юнак попросив прокоментувати Жемчугова скандал із проросійським репортером Філліпсом. Нагадаємо, що останній після звільнення українського диверсанта з російського полону звинуватив його в  підлості та безчесті. 
   Чистої води провокація хоча й поставила Жемчугова в незручне становище, проте не збила його з пантелику. Не важко здогадатися, що замість призу глядацьких симпатій, горе-журналіст отримав тільки хвилю обурення аудиторії.  Згодом виявилося, що ніким не впізнаний хамовитий об’єкт не є студентом університету. Некоректна  поведінка  медіа-нахаби змусила організаторів заходу показати йому  –  не те, що ви подумали  –  на двері.
     Ця ситуація стосується не тільки питання журналістської етики, але й ментальності всього народу, тому не дивно, що питання війни і досі залишається актуальним.

 

 

Кулик В.,  РЗ-81
Відгук


     З 2014 року Україна знаходиться під прицілом агресії Російської Федерації: порушення кордонів України, анексія Криму, потужна антиукраїнська пропаганда, що замилює погляд звичайних громадян на, здавалось би, очевидні речі. Більшість людей знаходяться на роздоріжжі і не розуміють, кому вірити та хто винен. Російська Федерація настільки професійно зомбує своїх глядачів і читачів, що навіть в очевидні речі важко повірити. Проте будь-які ЗМІ програють тим, хто дійсно був свідком усіх подій.
     22 лютого до нашого університету завітали Герой України Володимир Жемчугов та заступник голови Меджлісу Ільні Умеров. У межах зустрічі пройшла презентація кінострічки «Бранці Кремля», в якій детально зображено події на Сході України. Головною метою цієї зустрічі було те, як важливо в сучасному інформаційному світі вміти критично мислити і не піддаватися будь-якій пропаганді.
      Студенти мали змогу поставити свої запитання гостям зустрічі на хвилюючі теми.
     Особисто мене, Володимир спустив на землю, адже про війну на Сході я бачу тільки по телевізору, а тут мені випала нагода зустрітися з людиною, що піддавалася насиллю, сиділа у російській в‘язниці за те, що захищає свою країну. Такі зустрічі слід проводити будь-де, адже часом люди забувають про те, що завдяки смертям патріотів України ми маємо змогу радіти життю зараз.

 

Дикун Д.,  РЗ-81
Змінити майбутнє

     22 лютого  до ВПІ завітали український кримськотатарський політик, член Меджлісу, колишній голова Бахчисарайської районної державної адміністрації Ільмі Умеров та український партизан, Герой України Володимир Жемчугов.
     Зустріч розпочалася з перегляду фрагменту кінострічки «Бранці Кремля», присвяченої політв'язням неоголошеної війни – кримським татарам, яких силою закували в російські кайдани. Героїв фільму утримували й утримують у в’язницях через їхню вірність і відданість Батьківщині.
     Коли Ільмі Умеров почав свою розповідь, на обличчях слухачів з’явилися сльози. Неможливо було спокійно дивитися на нього: в очах стояв біль і рани від минулих подій, руки тремтіли, вуста шепотіли слова... Слова, що мали б пробудити в молодецьких тілах жагу до боротьби, гордість за свою країну, за свою історію, за своїх людей – героїв.
Історія людини, яку розлучили з родиною, розчулила навіть чоловічі серця. Ільмі Умеров поділився вражаючими фактами з життя кримськотатарського народу. Йому було важко говорити про власне безсилля стосовно ситуації, але він не підкорився агресорам, не перейшов на їхній бік.
     Наступним слово взяв Володимир Жемчугов, учасник бойових дій на Донбасі та Герой України. Його виступ був не менш цікавим: спочатку розповів про себе, потім про початок війни, про тих, хто підтримав окупантів і хто чинив опір.
     Володимир був партизаном: займався розвідкою, брав участь в операціях зі знеураження військової зброї. Проте вересень 2015-го став для нього фатальним. Під час однієї з операцій він підірвався на мінному полі й потрапив у полон. Усе це призвело до ампутації кистей обох рук і довготривалої реабілітації. Чоловікові довелось залишити фронт, однак пан Жемчугов чітко та ясно дав зрозуміти: «залишити фронт – не означає забути про Україну». Надалі герой планує підтримувати українську армію і займатись просвітницькою діяльністю серед молоді.
      Адже молодь – це потужний каталізатор народного руху.

 

Ситняк В., СР-81

     22 лютого у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»  відбулася зустріч студентів Видавничо-поліграфічного інституту з героєм України Володимиром Жемчуговим і заступником голови Меджлісу Ільмі Умеровим. Захід було зорганізовано Міністерством інформаційної політики України.
Умеров висловив занепокоєння щодо репресій у Криму, кількість яких постійно зростає. Представник Меджлісу впевнений, що є необхідність створити в Криму Кримськотатарську національну територіальну автономію в складі України.
    Лена Жемчугова, координатор проекту «Бранці Кремля», зазначила, що подібні зустрічі зі студентством уже були проведені в Одесі, Тернополі. Після Києва планують відвідати також Маріуполь, Полтаву, Рівне та інші українські міста.
    Студентству було представлено кінострічку "Бранці Кремля", подаровано книжки та журнали, присвячені українським полоненим.
    Ідея зустрічі – молодь повинна знати правду, бути політично грамотною, розумітися на медіаграмотності, свідомо долучатися до суспільно-політичного життя країни. 
    Ця зустріч була важливою і цікавою, викликала чимало запитань у молоді і пройшла в активному обговорені.

 

Конюшей А., РЗ-81
Зустріч з Героями України

     22 лютого у Видавничо-поліграфічному інституті Національного технічного університету «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського» відбулася зустріч з Героєм України, радником Міністра інформаційної політики України Володимиром Жемчуговим і заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишнім політв’язнем Ільмою Умеровим. Зустріч була спрямована на патріотичне виховання молоді, адже творити майбутнє саме їм.
    Гості поділилися історіями свого життєвого шляху після початку російської агресії на Сході України та в Криму. Володимир Жемчугов наголосив: ми – українці, ми – вільний народ, і нам необхідно цікавитися політикою, громадським життям, інакше політика зацікавиться нами. Ільма Умеров розповів про важкий шлях кримськотатарського народу на території України, розповів про свою дорогу до столиці України, сьогоднішню діяльність Меджлісу та про те, що відбувається в Криму під час анексії.
    Зустріч пройшла у форматі «відкритого мікрофону». Кожен учасник заходу мав змогу поставити запитання гостям, на які вони охоче відповіли.
    Також відбулася презентація кінострічки «Бранці Кремля» – про політичних в’язнів, жителів Криму, незаконно затриманих і засуджених у Російській Федерації.  Наприкінці заходу всі охочі отримали книги та журнали, видані за підтримки Міністерства, та автографи від Героїв України.

 

Кравчук Д.,  СР-81

     22 лютого в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулася зустріч студентів Видавничо-поліграфічного інституту  з Героєм України Володимиром Жемчуговим  і заступником голови Меджлісу Ільмі Умеровим.
  Захід відбувся в межах освітнього проекту, мета якого – національно-патріотичне виховання молоді. Студентам розповіли про  події на сході України та в Криму, дивовижні історії  власного життя Героя України Володимира Жемчугова та заступника Голови Меджлісу Ільмі Умерова. Спікери презентували фільм «Бранці Кремля».Також продемонстрували відео про звільнення Володимира Жемчугова з полону.  Присутні  в подарунок отримали  книжки та журнали, присвячені українським полоненим.
     Студенти та викладачі мали змогу поставити запитання, а тем, які зацікавили, виявилося чимало: реабілітація полонених, ситуація на Сході України та в Криму, політична ситуація в Україні, вплив минулого на сучасне країни тощо.
     Подібна освітня програма справді необхідна сучасній молоді.  Під час подій 2014 року цьогорічні першокурсники не цікавилися подіями політичного і суспільного життя, адже були ще дітьми.  Нині в них немає досвіду протистояння інформаційному натиску. Усі громадяни України потребують таких зустрічей та ініціатив. Саме тому В. Жемчугов продовжує боротьбу з окупантами  інформаційно, адже фізично змоги немає.
      Прості, чесні і водночас моторошні історії героїв зустрічі змусили багатьох прозріти, замислитись. Їхні історії набагато цінніші за вишукані промови політиків.

 

Войтюк Н., СР-81

     Вони проявляють мужність і любов до своєї країни, а їх беруть у полон. Потім вони опиняються за ґратами й не завжди вдається їх визволити.
     А як не бачиш того лиха, то все здається любо, тихо. Так писав поет. І це правда. Поки людину особисто не торкнуться події в країні, вона або не хоче, або не здатна зрозуміти їх. Якщо ж це станеться, то вони проб’ють наскрізь і назавжди, залишаючи в душі і на серці кривавий штамп.
    Важливо, щоб молодь цікавилася тим, що відбувається в країні. Та де їй знайти правдиву інформацію?! Покладатися на сучасні медіа не випадає. Зняти рожеві окуляри й відкрити реальний світ війни можуть лише люди, які пройшли її.  
     22 лютого студентам Видавничо-поліграфічного інституту учасники проекту «Бранці Кремля» разом із героєм України Володимиром Жемчуговим розповіли правду. Правду про війну.